УКРАЇНА ВИЩА РАДА ПРАВОСУДДЯ ДРУГА ДИСЦИПЛІНАРНА ПАЛАТА РІШЕННЯ 27 липня 2020 року Київ № 2276/2дп/15-20 Про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Печерського районного суду міста Києва Смик С.І. та припинення дисциплінарного провадження Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Грищука В.К., членів Блажівської О.Є., Прудивуса О.В., розглянувши об’єднану дисциплінарну справу, відкриту за скаргами Національного агентства з питань запобігання корупції в особі Голови Мангула Олександра Анатолійовича, Приходька Віктора Миколайовича стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Смик Світлани Іванівни, встановила: Смик Світлана Іванівна Постановою Верховної Ради України від 5 квітня 2007 року № 878-V обрана на посаду судді Печерського районного суду міста Києва безстроково. До Вищої ради правосуддя 25 січня 2019 року за вх. № 655/0/8-19 надійшла дисциплінарна скарга Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) в особі Голови Мангула О.А. на неналежну поведінку судді Печерського районного суду міста Києва Смик С.І. під час розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, за частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) (справа № 757/32361/18-п). Автор скарги зазначає, що Департаментом проведення перевірки та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції до суду направлено протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, який отримано судом 3 липня 2018 року. Проте судове засідання на порушення вимог статті 277 КУпАП було призначено до розгляду лише 3 жовтня 2018 року, що призвело до неможливості притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у зв’язку із закінченням строків накладання адміністративного стягнення. Такі дії судді, на переконання НАЗК, свідчать про безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про 2 судоустрій і статус суддів» є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 18 листопада 2019 року № 3039/2дп/15-19 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Смик С.І. До Вищої ради правосуддя 9 жовтня 2019 року за вх. № П-5632/0/7-19 надійшла дисциплінарна скарга Приходька В.М. на дії судді Печерського районного суду міста Києва Смик С.І. під час здійснення правосуддя у справі № 369/22260/18. У дисциплінарній скарзі зазначається, що ОСОБА_1 є потерпілим у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № _______, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 189, частиною четвертою статті 190, частиною першою статті 358 Кримінального кодексу України (далі – КК України). Обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні перебуває у Печерському районному суді міста Києва на розгляді колегії у складі головуючого судді Смик С.І., суддів Остапчук Т.В. та Цокол Л.І. з червня 2018 року. Приходько В.М. вказує, що суддя Смик С.І. призначає судові засідання із значними інтервалами, у зв’язку з чим справа вже понад 1 рік перебуває у її провадженні та на момент звернення зі скаргою до Вищої ради правосуддя не розглянута. Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 грудня 2019 року № 3417/3дп/15-19 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Смик С.І. Ухвалою Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2019 року № 3523/0/15-19 об’єднано дисциплінарну справу стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Смик С.І., відкриту за дисциплінарною скаргою НАЗК в особі Голови Мангула О.А. з дисциплінарною справою, відкритою за скаргою Приходька В.М. стосовно вказаного судді, в одну дисциплінарну справу. Проведення підготовки до розгляду об’єднаної справи доручено члену Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменку І.А. Суддя, скаржники повідомлені про розгляд дисциплінарної справи шляхом надіслання відповідних запрошень, а також розміщення на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя оголошення про засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя. З метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та забезпечення реалізації прав учасників справи Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя запропонувала сторонам взяти участь у засіданні Дисциплінарної палати 27 липня 2020 року в режимі відеоконференції. Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вжила всіх можливих заходів із метою забезпечення судді Смик С.І. процесуальних гарантій та права ефективно будувати свій захист. Зокрема, копії ухвал про відкриття дисциплінарної справи надіслані на адресу суду, де працює суддя, та оприлюднені на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя. Розгляд об’єднаної дисциплінарної справи призначався до розгляду Другою 3 Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя неодноразово: 2 березня, 25 травня та 22 червня 2020 року. Для участі у засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 27 липня 2020 року прибули представник НАЗК – головний спеціаліст Управління проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя ОСОБА_4, а також представник Приходька В.М. – адвокат ОСОБА_5. Суддя Смик С.І. у засідання не з’явилась, надіслала на адресу Вищої ради правосуддя лист, у якому повідомила про неможливість взяти участь у розгляді вказаної справи у зв’язку із призначенням на цей день дванадцяти кримінальних проваджень. Просила врахувати її письмові пояснення. Заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменка І.А., врахувавши письмові пояснення судді Смик С.І., представника Приходька В.М. – адвоката ОСОБА_5, представника НАЗК – ОСОБА_4, вивчивши матеріали об’єднаної дисциплінарної справи, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відсутність підстав для притягнення судді Смик С.І. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке. За обставинами справи № 757/32361/18-п встановлено Департаментом перевірки декларацій та моніторингу способу життя НАЗК складено протокол від 20 червня 2018 року № 44-03/38/18 про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, передбачене частиною першою статті 172-6 КУпАП, стосовно ОСОБА_1, звільненого з посади головного оперуповноваженого інспектора відділу оперативної роботи управління оперативних розробок Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України. Вказаний протокол направлено до Печерського районного суду міста Києва, який надійшов до суду 3 липня 2018 року. У цей самий день відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Смик С.І. Суддя Смик С.І. призначила розгляд справи на 3 жовтня 2018 року. Постановою Печерського районного суду міста Києва від 3 жовтня 2018 року провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією стосовно ОСОБА_1, закрито у зв’язку із закінченням строків накладання адміністративного стягнення. У скарзі НАЗК вказує, що суддя, всупереч вимогам статті 277 КУпАП, відповідно до якої розгляд справи про адміністративне правопорушення розглядається у п’ятнадцятиденний строк, призначила справу вперше поза строками накладання адміністративного стягнення, що потягло закриття справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1. Вказані дії судді, як зазначив скаржник, свідчать про безпідставне затягування суддею розгляду справи та є підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності. У поясненнях суддя Смик С.І. зазначила, що 3 липня 2018 року до Печерського районного суду міста Києва надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 172-6 КУпАП, проте, як стверджує суддя, до її провадження вказані матеріали 4 були передані лише 24 липня 2018 року. Суддя Смик С.І. наголосила, що 21 вересня 2018 року помічником судді було здійснено виклик учасників справи у судове засідання на 3 жовтня 2018 року. 3 жовтня 2018 року у справі було винесено постанову про закриття провадження на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП у зв’язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП. Суддя Смик С.І. просила взяти до уваги, що основною причиною пропуску встановленого КУпАП строку для призначення та розгляду цієї категорії справ є надмірне поточне навантаження в суді, у зв’язку із чим помічником судді не було вчасно виявлено серед інших справ про адміністративні правопорушення вказану справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Крім того, як зазначила суддя, з 13 серпня по 3 вересня 2019 року вона перебувала в черговій відпустці. Суддя просила врахувати, що у 2018 році у її провадженні (згідно з даними системи документообігу «Д-3») перебувало 4652 справи (1929 справ у порядку кримінального судочинства та 2633 справи про адміністративні правопорушення). Також суддя Смик С.І. просила взяти до уваги, що рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 № 6 вирішено сприяти проекту USAID «Справедливе правосуддя» у проведенні опитування серед суддів. Рішенням Ради суддів України від 9 червня 2016 року № 46 схвалено результати зазначеного вище дослідження – звіт «Основні методологічні підходи та результати дослідження щодо визначення коефіцієнтів навантаження на суддів та складності справ спеціалізованих судів та судів апеляційної інстанції». Затверджено рекомендовані показники середніх витрат часу на розгляд справ та коефіцієнтів складності справ за категоріями. Рекомендовано Державній судовій адміністрації України при ухваленні управлінських рішень застосувати ці показники. Результати проведеного проектом USAID «Справедливе правосуддя» дослідження підтверджені науковим експертним висновком Інституту економікоправових досліджень НАН України. Відповідно до рекомендованих показників середніх витрат часу на розгляд справ та коефіцієнтів складності справ за категоріями у місцевих загальних судах тривалість розгляду справ: за клопотаннями органу досудового розслідування – 1 год.; скарг на дії і рішення правоохоронних органів – 3 год.; розгляд кримінальних проваджень залежно від статті обвинувачення – від 3 год. до 20 год.; справ про адміністративні правопорушення – від 0,5 год. до 2 годин. Відповідно до методичного посібника «Застосування Системи оцінювання роботи суду», затвердженого рішенням Ради суддів України від 8 квітня 2016 року № 26, рівень навантаження на суддів є одним із критеріїв оцінки роботи суду. Суддя просила врахувати, що якщо виходити з середнього показника витрат часу на розгляд справ про адміністративні правопорушення, нею витрачено на їх розгляд в 2018 році 1005 годин, що становить приблизно 126 днів при 8 годинному робочому дні. Як зазначила суддя Смик С.І., слід також враховувати час, витрачений на розгляд інших категорій справ, кількість яких становить 1489 справ у порядку кримінального судочинства, до яких входять, крім клопотань органів досудового розслідування, скарги на дії і рішення правоохоронних органів та кримінальні 5 провадження. При цьому, як наголосила суддя, судом вживаються всі можливі заходи з метою забезпечення дотримання процесуальних строків, встановлених КУпАП, однак при більш ніж надмірному навантаженні дотримання процесуальних строків є об’єктивно неможливим. Просила врахувати вказані обставини. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. За приписами частини першої статті 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Статтею 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше 2 років з дня його вчинення. Відповідно до пункту 7 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП. Як було встановлено, адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 надійшли до суду 3 липня 2018 року, проте призначені до розгляду суддею Смик С.І. лише на 3 жовтня 2018 року, що свідчить про порушення суддею вимог, визначених статтею 277 КУпАП, відповідно до якої справа про адміністративні правопорушення розглядається у 15-денний строк з дня одержання протоколу. За змістом статті 245 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному з’ясуванні обставин справи та вирішенні її в точній відповідності з законом. Важливим елементом для встановлення Вищою радою правосуддя відомостей про ознаки дисциплінарного проступку є очевидна безпідставність недотримання строків розгляду заяви. Сам лише факт недотримання строку, встановленого законом для розгляду заяви, не може автоматично вказувати на наявність підстави для дисциплінарної відповідальності судді. Оцінюючи дії судді Смик С.І. під час розгляду нею справи №757/32361/18-п, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує навантаження судді Смик С.І., яке було надане головою Печерського районного суду міста Києва Козловим Р.Ю. (довідка від 27 лютого 2020 року за вих. № 789/20), з якої вбачається таке. Рішеннями зборів суддів Печерського районного суду міста Києва затверджено спеціалізації суддів та персональний склад відповідних спеціалізацій, відповідно до якого суддя Смик С.І. є суддею кримінальної колегії суддів з розгляду судових справ в порядку кримінального судочинства та справ про адміністративні правопорушення, а також є слідчим суддею з розгляду клопотань та скарг на досудовому розслідування в порядку КПК України. 6 За період з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року в провадження судді Смик С.І. надійшло 3910 справ всіх проваджень, з яких: 1649 – в порядку КПК України, 2261 – в порядку КУпАП. За вказаний період суддею розглянуто 2494 справи всіх категорій, з яких: 1489 – в порядку КПК України, 1005 – в порядку КУпАП. За період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року в провадження судді Смик С.І. надійшло 4176 справ всіх проваджень, з яких: 2509 – в порядку КПК України, 1667 – в порядку КУпАП. За вказаний період суддею розглянуто 3422 справи всіх категорій, з яких: 2420 – в порядку КПК України, 1002 – в порядку КУпАП. Так, дійсно, Другою Дисциплінарною палатою встановлено, що суддею Смик С.І. допущено порушення строків розгляду адміністративної справи, визначених нормами КУпАП. При цьому недотримання суддею встановлених законом строків розгляду справи № 757/32361/18-п зумовлено об’єктивними і незалежними від її волі причинами, в тому числі надмірним навантаженням, що не може свідчити про безпідставне затягування суддею розгляду справи. Таким чином, врахувавши пояснення судді, її навантаження, Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не встановлено підстав для притягнення судді Смик С.І. до дисциплінарної відповідальності відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». За обставинами справи № 369/22260/18 встановлено У Печерському районному суді міста Києва на розгляді колегії у складі головуючого судді Смик С.І. (станом на день звернення Приходька В.М. із вказаною скаргою) перебувала кримінальна справа № 369/22260/18-к за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 189, частиною четвертою статті 190, частиною першою статті 358 КК України, у якій ОСОБА_2 є потерпілим. З копії матеріалів справи, які були надіслані на вимогу члена Вищої ради правосуддя Артеменко І.А., встановлено таке. 6 червня 2018 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями вказана справа розподілена: головуючий – суддя Смик С.І., судді – Остапчук Т.В., Цокол Л.І. Ухвалою суду від 8 червня 2018 року у справі призначено підготовче судове засідання на 1 жовтня 2018 року. 1 жовтня 2018 року, як вбачається з журналу підготовчого судового засідання, до суду з’явилися прокурор ОСОБА_6, представник потерпілого – ОСОБА_5, обвинувачений ОСОБА_3 та його представник – адвокат ОСОБА_7 до суду не з’явились, у зв’язку з чим у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 12 грудня 2018 року. 12 грудня 2018 року кримінальне провадження було знято з розгляду у зв’язку з відстороненням судді Цокол Л.І. від здійснення правосуддя у зв’язку із притягненням її до дисциплінарної відповідальності. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 грудня 2018 року визначено новий склад суду у вказаній справі: 7 головуючий – суддя Смик С.І., судді – Остапчук Т.В., Соколов О.М. Наступне засідання призначено на 8 квітня 2019 року. 8 квітня 2019 року кримінальне провадження знято з розгляду у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді Соколова О.М. Наступний розгляд призначено на 9 липня 2019 року. 3 липня 2019 року на адресу суду від представника ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_8 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із перебуванням її у відпустці. 8 липня 2019 року від представника ОСОБА_2 – ОСОБА_5 надійшло клопотання про відкладання розгляду справи у зв’язку із його зайнятістю в іншому судовому процесі. 9 липня 2019 року кримінальне провадження знято з розгляду у зв’язку з перебуванням судді Смик С.І. у відпустці. Наступний розгляд справи призначено на 28 листопада 2019 року. Відповідно до довідки, наданої головою Печерського районного суду міста Києва, суддя Смик С.І. перебувала у відпустках: з 15 липня по 2 серпня 2019 року – щорічна основна відпустка, 5 серпня, 23 серпня, 5 вересня 2019 року – компенсація за роботу у вихідні дні,12 вересня 2019 року – частина щорічної основної відпустки, з 16 вересня по 20 вересня 2019 року – відрядження, 23 вересня 2019 року – частина щорічної основної відпустки, 17 жовтня 2019 року – відрядження, 22 жовтня 2019 року – компенсація за роботу у вихідний день, 1 листопада 2019 року – частина щорічної основної відпустки, з 7 по 25 листопада 2019 року – додаткова відпустка. 9 жовтня 2019 року Приходько В.М. звернувся до Вищої ради правосуддя з дисциплінарною скаргою на дії судді Смик С.І., які, як стверджує скаржник, полягають у безпідставному затягуванні розгляду вказаної справи. У письмових поясненнях на скаргу Приходька В.М. суддя Смик С.І. просила врахувати, що розгляд вказаного кримінального провадження призначався з урахуванням навантаження суддів, які входять до складу колегії. Також зазначила, що ситуація, яка склалася при розгляді справи № 369/22260/18, є наслідком значного навантаження суддів, а також поведінки інших учасників судового процесу, зокрема адвокатів. Суддя Смик С.І. просила звернути увагу, що в матеріалах кримінального провадження наявні клопотання адвоката обвинуваченого – ОСОБА_3 та адвоката потерпілого – ОСОБА_5 про відкладення розгляду судового засідання, призначеного на 9 липня 2019 року. Суддя зазначила, що судом вживаються всі можливі заходи з метою забезпечення дотримання процесуальних строків, встановлених КПК України, проте, враховуючи надмірне навантаження, дотримання таких строків з об’єктивних причин є майже неможливим. Другою Дисциплінарною палатою встановлено, що у подальшому ухвалою Печерського районного суду від 4 березня 2020 року задоволено заяву головуючого – судді Смик С.І. про самовідвід. На сьогодні справа перебуває на розгляді іншого складу суду. Оцінюючі дії судді в контексті наявності або відсутності складу дисциплінарного проступку під час розгляду справи № 369/22260/18, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зазначає таке. 8 Пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства. Частиною першою статті 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Частиною третьою статті 28 КПК України визначено критерії розумності строків кримінального провадження, якими є: складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини розумність тривалості провадження повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на такі критерії: правову та фактичну складність справи; поведінку заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників судового процесу; поведінку органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року). Враховуючи наведене, у кожному разі розумним слід вважати строк, необхідний суду для правильного вирішення справи у передбаченій законом процесуальній формі. Розумний строк не може бути чітко обмежений, проте для оцінки того, чи був такий термін у цих обставинах перевищений чи ні, необхідно опиратися на відповідні критерії, зокрема на такі, як складність справи, поведінка учасників справи, навантаження судді. Як вже було зазначено, у вказаній справі судові засідання відкладались із таких причин: неявка обвинуваченого та його захисника, відсторонення судді Цокол Л.І. від здійснення правосуддя, тимчасова непрацездатність судді Соколова О.В., відпустка судді Смик С.І., подання клопотань як представником потерпілого, так і представником обвинуваченого про відкладення розгляду справи. З огляду на зазначене тривалий строк розгляду справи № 369/22260/18 зумовлений об’єктивними і незалежними від судді Смик С.І. обставинами, що свідчить про відсутність у поведінці судді такої обов’язкової ознаки вказаного дисциплінарного проступку, як безпідставність затягування або невжиття заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом. Дослідивши копію матеріалів справи № 757/22260/18-к, врахувавши пояснення судді, її навантаження, а також підстави, які слугували для відкладення розгляду справи, Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не встановлено безпідставного затягування суддею Смик С.І. розгляду кримінальної 9 справи № 369/22260/18, а тому відсутні підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності відповідно до пункту 2 частин першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Відповідно до пункту 2 частин першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, зокрема, за безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом. Пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства. Також слід зазначити, що з урахуванням встановлених коефіцієнтів рівня судового навантаження, показників середніх витрат часу для розгляду справи, визначених у рішенні Ради суддів України від 9 червня 2016 року № 46, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що суддя Смик С.І. мала надмірний рівень судового навантаження, що суттєво вплинуло на строки призначення вказаної справи до розгляду. Крім цього, під час здійснення дисциплінарного провадження стосовно судді Смик С.І. встановлено, що у Печерському районному суді міста Києва штатна чисельність суддів становить 36 одиниць (з урахуванням трьох адміністративних посад), фактична кількість суддів – 28, з них здійснюють правосуддя – 19 суддів. Зазначене також вказує на те, що рівень навантаження на суддів цього суду був та є надмірним, що, безумовно, впливало на можливість своєчасного призначення судових справ до розгляду. У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Для того, щоб виправдати дисциплінарне провадження, порушення має бути серйозним та кричущим. У пункті 25 Київських рекомендацій ОБСЄ щодо незалежності судової системи в країнах Східної Європи, Південного Кавказу та Центральної Азії (від 23–25 червня 2010 року) зазначено, що процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, окрім цього, ганьблять репутацію суддівства. Згідно із характеристикою, наданою головою Печерського районного суду міста Києва Козловим Р.Ю. «за час роботи суддею Печерського районного суду м. Києва Смик С.І. зарекомендувала себе як досвідчена та кваліфікована суддя. Належну теоретичну підготовку та практичний досвід застосовує при розгляді судових справ. У професійній діяльності дотримується основних конституційних засад судочинства. Підтримує професійну компетентність у галузі права на високому рівні. При здійсненні правосуддя належним чином виконує процесуальні дії та організаційні заходи з метою забезпечення повного, всебічного та об’єктивного розгляду справ. Здійснює контроль за своєчасним зверненням до 10 виконання судових рішень, постановлених під її головуванням. Не допускає вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді. Фактів порушення суддею трудової та виконавчої дисципліни зафіксовано не було, суддя суворо дотримується режиму роботи суду та правил внутрішнього трудового розпорядку. Здійснює належний контроль за роботою секретаря судового засідання та помічника, вимагає сумлінного виконання ними службових обов’язків. За час роботи на посади судді Смик С.І. до дисциплінарної відповідальності не притягувалась». Таким чином, з урахуванням обставин, встановлених під час розгляду об’єднаної дисциплінарної справи, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відсутність у діях судді Смик С.І. складу дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Згідно із частиною шостою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється. З огляду на викладене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Печерського районного суду міста Києва Смик С.І. слід відмовити, а дисциплінарне провадження припинити. Відповідно до частини першої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення. Скаржник має право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження. Згідно з пунктом 12.39 Регламенту Вищої ради правосуддя при ухваленні рішення Дисциплінарна палата може надати дозвіл скаржнику на оскарження рішення палати, зокрема у разі, якщо рішення прийнято не одноголосно та/або якщо прийняте рішення не співпадає з позицією доповідача. Враховуючи викладене, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вирішила надати дозвіл скаржникам на оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати. Керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.37, 12.38 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вирішила: відмовити у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Печерського районного суду міста Києва Смик Світлани Іванівни. Припинити дисциплінарне провадження стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Смик Світлани Іванівни. Рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене суддею та скаржниками до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, що встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя». 11 Головуючий на засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя В.К. Грищук Члени Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя О.Є. Блажівська О.В. Прудивус