Президент УкраТни конституцтйтшй СУД УКРА1НИ КОНСТИТУЦШНЕ ПОДАННЯ Вйдповйдно до статтй 150 КонституцН УкраТни, статей 13, 40 Закону УкраТни "Про Конетитуцййний Суд УкраТни" звертаюеь до Конституцййного Суду УкраТни з клопотанням розглянути питання щодо вйдповйдностй Конституцй УкраТни (конституцййностй) Закону УкраТни вйд 4 лютого 2015 року Мг 144-‘1/111 "Про позбавлення В.Януковича звання Президента УкраТни" (опублйкований у газетй "Голос УкраТни" вйд 17 червня 2015 року На 106). Названим Законом Верховна Рада УкраТни постановила позбавити В.Януковича звания Президента УкраТни (стаття 1); цей Закон набирае чинностй 3 дня, наступного за днем його опублйкування (стаття 2). Пйдотавою для конституцййного подання е невйдповйднйсть Конституцй УкраТни (неконституцййнйоть) Закону - УкраТни "Про позбавлення В.Януковича звання Президента УкраТни". 1. УкраТна е правовою державою; органи законодавчоТ, виконавчоТ та судовоТ влади здййснюють своТ повноваження у встановлених Конституцйею УкраТни межах 1 вйдповйдно до законйв УкраТнн; Конотитуцйя УкраТни мае найвищу юрицичну силу, закони та Еншй нормативно-правый акти приймаються на ооновй Конституцй УкраТни 1 повиннй вйдповтдати Ей; органи державноТ влади зобов'язан1 дйяти лише на пйдотавй, в межах повноважень та у спосйб, що передбаченй Конститушею та законами УкраТнн (стаття 1, частина друга статтй 6, частина друга статтй 8, частина друга статтй 19 КонституЦН УкраЁни). Сдиним органом законодавчоТ влади в УкраТнй е парламент — Верховна `Рада УкраТни (стаття 75 Конотитуцй УкраТнн). Основний Закон УкраТни визначае повноваження ВерховноТ Ради УкраТнн, зокрема у частинй першйй статтй 85 Конституцй УкраТни, та встановлюе в частинй другйй названо? отаттй, що Верховна Рада УкраТни здййонюе також йншй повноваження, якй вйдповйдно до Конституцй УкраТни вйднесенй до Н вйдання. 2 Конституцтйиий Суд УкраТии неодноразово вказував, що вйдповйдио до Конституцй УкраТни Верховна Рада УкраТии здййснюе лише т1 повноваження, як1 вйдиесенй до Н втдання; це випливае з положень частини другоТ статтй 85, а також частини другоТ стати 19 Конституцй УкраТни (Рйшення Конституцййного Суду УкраТии вйд 14 червия 2001 року Не 8-рп/2001 та тишй). Конституцйею УкраТии, зокрема нормами Н роздйлу Ш "Верховна Рада УкраТии" та роздйлу У "Президент УкраТии", до вйдання ВерховноТ Ради УкраТни не вйднесено вирйшеиня питания про позбавления звания Президента УкраТни. Тому, прийиявши рйшеиня, що сформульовано у иазвй та текстй Закону, коиституцййийсть якого оспорюеться, Верховна Рада УкраТни перевищила своТ конституцййий повноваження 1 дйяла всупереч приписам частини другоТ статтй 6, частини другоТ статтй 19, частини другоТ стати 85 Конституцй УкраТни. 2. Як вйдзиачив Конституцййний Суд УкраТни, {иститут Президента УкраТии грунтуеться на сукупностй норм, що мйстяться у роздйлй У Конституцй УкраТии (Рйшення вйд 10 грудня 2003 року М 19-рп/2003). Звания Президента УкраТни охоронясться законом 1 зберйгаеться за ним довйчно, якщо тйльки Президент УкраТни не був усуиений 3 поста в порядку ймпйчменту (частииа третя статтй 105 Конституцй УкраТни). Таким чином, Конституцтею УкраТни встановпено единий випадок втрати звания Президента УкраТни 1 не передбачеио прийняття жодним органом влади окремого акта у будь-якйй формй про позбавления звания Президента УкраТни. Змтна або ж розширения такого пйдходу можлива лише шляхом внесения змйи до Конституцй УкраТни, адже винятки з коиституцййних норм встановлюються самою Конституцйею УкраТни, а не йншими нормативними актами (Рйшения Конституцййиого Суду УкраТни вйд 30 жовтня 1997 року Не 5-зп). У Рйшеннй вйд 23 грудня 1997 року Ля 7-3п Конституцййний Суд УкраТни зазиачив, що верховенство конституцййних норм поширюеться на всй сфери державноТ дтяльностй, в тому числй 1 на законотворчий процес; Верховна Рада УкраТни, приймаючи закоии, не мае права допускати невйдповйдностей щодо будь-яких положеиь, прямо закрйплених у Конституцй УкраТии, перерозподйл конституцййноТ компетенцй шляхом прийняття закону 6 можливим тйльки шляхом внесения змтн до Конституцй УкраТни. Наведенй правовй позицй вйдображенй, зокрема, й у Рйшеиий Конституцййного Суду УкраТни втд 30 травня 2012 року Не 12-рп/2012. Виходячи з викладеного, вважаю, що Закон, коиституцййийсть якого оспорюеться, порушуе припис частини третьоТ статтт 105 Конституцй УкраТни, у зв'Язку з чим суперечить 1 визначеиому у частнит другйй П статтй 8 принципу верховенства Конституцй УкраТни. 3. Конституцтйний Суд УкраТни у Рйшеинй вйд 1 квйтия 2008 року Не 4-рп/2008 наголосив, що Конституцйя УкраТии як правовий акт 3 найвищою юрицичною силою, закртплюючи принцип верховенства права (стаття 8 Конституцй УкраТни), посл1довно проводить принцип верховенства закону у системй нормативно-правових актйв. У Рйшеннй вйд 7 липня 1998 року Ля 11-рп/98 Конституцййний Суд УкраТни зазначив, що термйн "закон" вживаеться в частин1 четвертйй статтй 94 Конституцй УкраТни у значений юридично цйлйсного 1 структурно завершеного нормативно-правового акта, який приймаеться Верховною Радою УкраТни вйдповйдно до П конституцййних повноважень (пункт 3 частини першоТ статтй 85, стаття 92 Конституцй УкраТни). Конституцйя УкраТни позначае закони як нормативно-правов1 акти (друге речения частини другоТ статтй 8, пункт 1 роздйлу ХУ "Перехйднй положения“). Закони е нормативно-правовими актами 1 за змйстом норм статтй 92, Енших положень Конституцй УкраТни, в яких закрйплено предмети законодавчого регулювання. Конституцййний Суд УкраТни встановив, що ознаками нормативностй правових акт1в е невизначенйсть дй у част та неодноразовють Тх застоеування, такй акти стосуються не 1ндив1дуально визначених суб'ектйв, а охоплюють Тх широке коло 1 розрахованй на неодноразовйсть застосування; за своею природою ненормативнй правовй акти, на вйдмйну в1д нормативних, встановлюють не загальнй правила поведйнки, а конкретнй приписн, зверненй до окремого йндивйда чи юридичноТ особи, застосовуються одноразово й пйсля реалйзацй вичерпують свою дйю (рйшення В1Д 23 червня 1997 року Ля 2—зп, в1д 27 ГРУДНЯ 2001 року Не 20-рп/2001). Здййснюючи своТ повноваження, Верховна Рада УкраТни приймае закони‚ постанови та 1нш1 акти (стаття 91 Конституцй УкраТни). Нормативно-правов1 акти ВерховноТ Ради УкраТни встановлюють, змйнюють чи припиняють правовй норми; акти правозастосовного характеру спричиняють виникнення, змйну чи припинення юридичних прав та обов'язкйв (Рйшення Конституцййного Суду УкраТни вйд 10 червня 2009 року Не 14-рп/2009). Оскйльки Закон, конституцййнйсть якого оспорюеться, не мае нормативного характеру, прийнявши його, Верховна Рада УкраТни дйяла всупереч зазначеним нормам КонституцП УкраТни, а вйдтак, 1 всупереч частин1 другйй статтй 19 Конституцй УкраТни, яка зобов'язуе парламент д1яти на пйдставй, в межах повноважень та у спосйб, що передбаченй Конституцйею УкраТни. З огляду на викладене прошу визнати Закон УкраТни "Про позбавлення В.Януковича звания Президента УкраТни" вйд 4 лютого 2015 року Не 144—\/Ш таким, що не вйдповйдае Конституцй УкраТни (е неконститушйним). Брати участь у конституц1йному провадженнй за цим поданням уповноважено заступника ‚ завйдувача В1дд1лу представництва йнтересйв Президента УкраТни в судах - завйдувача сектору представництва Президента УкраТни у Конститушйному Судй УкраТни Адмйнйстрацй Президента УкраТни Михеенка Ростислава Михайловича. Додатки: 1) Закон Украй'ни вёд 4 лютого 2015 року М 144-УП1 "Про позбавлення В.Януковича звания Президента Укроти"; 4 2) витяг 13 Конституцй' Укроти; 3) Рёшення Конституцёйного Суду Укроти вёд 23 червня 1997 року М 2-3п (справа про акти органёв Верховног' Ради Украй'ни); 4) Рйшвння Конституцёйного Суду Укроти вёд 30 жовтня 1997 року М 5-зп (справа КГ Устименка); 5) Рёшення Конститущйного Суду Укроти вгд 23 грудня 1997 року М 7-3п (справа про Рахункову палату); б) Рёшення Конституцёйного Суду Укроти вёд 7 липня 1998 року М 11-рп/98 (справа щодо порядку голосування та повторного розгляду законёв Верховною Радою Укроти); 7) Рёшення Конституцёйного Суду Укроти вёд 14 червня 2001 року М 8-рп/2001 (справа про доручення Г енеральнёй прокуратур! Украт'ни); 8) Рёшення Конституцёйного Суду Укроти вёд 27 грудня 2001 року 1\1 20-рп/2001 (оправа про указа Президй' Верховной' Ради Украг'ни щодо Компартй' Укроти, заревстрованой' 22 липня 1991 року); 9) Рёшення Конституцёйного Суду Украйш вёд 10 грудня 2003 року М 19-рп/2003 (справа щодо недоторканностй та [мпёчменту Президента Укроти); 10) Рёшення Конституцёйного Суду Укроти вёд 1 квгтня 2008 року М 4-рп/2008 (справа про Регламент Верховной Ради Укроти); 11) Рёшення Конституцёйного Суду Украй'ни вёд 10 червня 2009 року М 14-рп/2009; 12) Рёшення Конституцёйного Суду Укроти вёд 30 травня 2012 року М 12-рп/2012 (справа про законодавчу Енщйативу). ПЛОРОШЕНКО